Ти намалюй на небі

Мені б вже так хотілось веселити тут тебе

Але війна в нашій країні, розумієш ти це все?

Що кожен день втрачає хтось братів й сестер

Що кожен день немає сина, що хотів дітей

Ти розумієш як болять у них серця

За тих своїх, хто віддавав своє життя

Щоб посміхався ти і знав, і знала і вона

Що Україна буде вічна і жива

Щоб посмішка лунала звідсіля

Щоб діти наші жили вдома на віка

Він вірив, віддає своє життя

І не забудеш ти ніколи про його святе ім\'я...

Ти намалюй на небі серце і його шануй

Ти прапор України в серці своїм намалюй

Щоб посміхалася його свята душа

За те, що він зберіг чиїсь життя

Щоб знала мати, що її рідне дитя

Полишив Світ жорстокий неспроста

Що він, чи не важливо, може і вона

Продовжать вічно тут своє буття

Ти очі свої вниз не опускай

Ти не на фронті, так допомагай

Якщо ти хочеш утікати, утікай

І не ховайся серед нас тікай, тікай

Хочу сказати тим, хто має в серці співчуття

І розуміння, що біда на всіх одна

Де б ти не був, а справа в нас одна

За перемогу спільну битись до кінця

Хтось пережив за тебе страх і біль

Повір, він теж такого не хотів

Напевно дуже сумні написав вірші

Але, як каже друг мій Македонський: \"Від душі\"

Ти намалюй на небі серце і його шануй

Ти прапор України в серці своїм намалюй

Щоб посміхалася його свята душа

За те, що він зберіг чиїсь життя

Щоб знала мати, що її рідне дитя

Полишив Світ жорстокий неспроста

Що він, чи не важливо, може і вона

Продовжать вічно тут своє буття