Колгоспний ГУЛАГ

Ти танцювала цей краковьяк

Босими ногами на сухих гілках

До останніх сил

Сльози на обличчі висохли від сонця

Карі очі, чорні брови не сховає пил

Твоя врода в цему пеклі це для тебе як недолік

Квітка в соляній пустелі

Серед терну зла

Трудодень цей спишуть ну а може нарахують

Будеш себе гарно вести, бо попереду зима

Чуєш як серп шкребе по твоєму серцю

А Молот бье по наковальні

Будеш слухняна або будеш мертвою

Знайдуть тебе як зорю на світанні

Це середовище підкорить твою волю

Від народження ти будеш знати своє місце тут

Колгоспний цей ГУЛАГ е догма у твоєму домі

Вже не жме на шиї і як рідний цей хомут

Свідомість цю тримає дуже міцно як пітбуль режим

І плекає, огортає на портретах бог

Трудодень цей піднімуть ти від радості тремтиш

Як у полі зрілий пожовтівший колосок