Янгол чорнобиля сурмить

Неспішно вбивав легені радіаційний смог.

Я вів зі Смертю про людей діалог.

Темні будинки холодно дивилися мені у спину.

Повільно котилися години до півночі.

Час солодкої помсти настав.

Смерть уже чекає, коли цей світ потрапить у її тенета.

Янгол Чорнобиля сурмить у горн: плаче планета...

Я Смерті поводир німий крізь сон прийду у твій дім.

Нуль. Один. Двадцять три. Сорок сім.

Приготуватися всім.