Не питай

Не випадково твій погляд діє так дивно на мене Не вимовляю цього я не впевнений що відчуваю до тебе Да поки я у полоні у болі з якою я майже звик Дотики твоїх долонь я вигадав і більше жити не можу без них Я щось відчуваю та що саме не збагну Неначе втрачаючи щось ще більше знайду Не зволікаю на спогода та переконаний що можна все змінити Я вивчив як упорядковано кожна із голок твоїх щоб їх не загубити Я б хотів забути кожну мить Ставлю крапки посеред думок Як ніколи криє та болить Як я брате навіть не питай Я б хотів забути кожну мить Ставлю крапки посеред думок Як ніколи криє та болить Як я брате навіть не питай Повернутися не встиг та ніхто вже не чекає Бо вона була не з тих хто лишится бо звикає Все чого хотіли то ходити по воді Та якось опинилися на самій мілині У смуті та на самоті самі по собі кожен на своій стороні Пускає все на самотік Я хочу знов я хочу знов відчувати дотик Я хочу знов я хочу знов ти на жаль ти проти Залишитись до світанку в ночі не бачити та відшукать один одного Спогади ми анулюємо щоб від минулого не залишилося жодного Я б хотів забути кожну мить Ставлю крапки по серед думок Як ніколи криє та болить Як я брате навіть не питай Я б хотів забути кожну мить Ставлю крапки посеред думок Як ніколи криє та болить Як я брате навіть не питай