Місто розбитих надій

Наче сонце сходить та воно не те

В цьому місті новий день нічого не принесе

Я потрапив в якийсь нескінченний круг

Я не впевнений навіть

Хто мені тут друг

Старі вулиці, під'їзди, як від них втекти незнаю

Сподіваюсь, що нарешті страх змін я подолаю

Але напевно до кінця своїх днів

Я буду тонути в цьому місті розбитих надій

Я потону в цьому місті розбитих надій

За спиною лише

Тіні від мрій

Кращий день уявляю лише у сні

Я принечений померти тут на самоті

Мої думки розійшлися наче й не були

Наче на початку снів починаємо себе

Із перших слів

З перших полів

Спершись на милиці роздумів

Ті хто простили, а я ні

Й далі понесли мене

Я потону в цьому місті розбитих надій

За спиною лише

Тіні від мрій

Кращий день уявляю лише у сні

Я принечений померти тут на самоті