Біла метелиця

За вікном метіль до неба, за вікном зима.

Закохалась я у тебе, і не жартома.

В квітні значно краще, знаю — сонце і тепло,

Та кохання не питає, узяло й прийшло.

Біла метелиця-завійниця

Замела-завітрила стежинки,

І нам дарує хуртовина ця

Не весняні квіти, а сніжинки.

Біла сніжниця-чародійниця

Обіцяє: щастячко настане!

Чом же мені ніяк не віриться,

Що любов весною не розтане?

Солов'я не чути взимку, лиш метіль гуде.

І троянда — не сніжинка, взимку не цвіте.

За вікном всю ніч кружляє сніговий гопак,

А кохання не питає, просто вийшло так.