Nabízeno v

Kredity

PERFORMING ARTISTS
PROKOPCHUK
PROKOPCHUK
Performer
COMPOSITION & LYRICS
Прокопчук Артур Олександрович
Songwriter

Texty

Приспів:
Новий діалог з самим собою. Марно
Сперечатись з виконавцем твоєї страти.
Ексгумація необізнаної правди,
Це марно,
Все це марно.
Таємниці, нерозкриті старі справи,
Експертиза, чим були нанесені ці травми.
Я не хочу думати, що вони були праві,
Всі вони праві.
Куплет 1:
Роздививсь, там мене доля кличе,
Я не впізнав її на обличчя.
Вона із марева стала тим, що
Мій голос підняло з мороку тиші.
Там, де заливав горе вином,
Там, де вдавав, ніби все одно,
Там, де пустелею ішов,
Вважаючи, що час мій ще не прийшов.
Але я мріяв сяяти, бути відомим,
Щоб усі навколо знали мої пісні.
Та сам себе завалював сумнівами,
Що я єбалом не вийшов, щоб бути артистом.
Раніше думав, що я недостатньо можу,
Ну а потім себе країв, що запізно.
Та я і досі себе не знайшов,
Тому пишу те, що мене качає і що мені близько.
Інтерлюдія. Діалог 2:
- Не можу припинити думати...
- Про смерть... то ось у чому справа.
- Про те, що вона частина життя.
- А хіба вона стосується твого життя? Коли вона по тебе прийде, вже буде все одно, тебе вже не буде! То чого ти боїшся? Чому, чому, якщо ти віриш в рай, ти так боїшся помирати? Чому ти сумніваєшся?
- Не сумніви визначають мою віру, а моя боротьба з ними.
- Це смішно! Просто прийми, це неминуче.
- Боюсь, що не встигну все зробити, все, що маю.
- Тоді тобі треба поквапитись.
Приспів:
Новий діалог з самим собою. Марно
Сперечатись з виконавцем твоєї страти.
Ексгумація необізнаної правди,
Це марно,
Все це марно.
Таємниці, нерозкриті старі справи,
Експертиза, чим були нанесені ці травми.
Я не хочу думати, що вони були праві,
Всі вони праві.
Куплет 2:
Проблеми...
Я задихаюся, скроні тисне.
Старі питання, нові призми.
Нерви хитаються, віра при смерті.
Є що сказати, але хуй хто вислухає?
Вже вивртає, social distance,
Mind your own fucking business!
Моїх реалій ти б просто не вивез.
Всіма забутий, як йобані Бітлз.
Сотні чи тисячі вже незнайомих облич
Споглядають за масками впритул,
Поки випалює наскрізь всі нутрощі
Посмішка, кадр, посмішка — придур.
Нахуй цих клоунів, жертви маркетингу,
Пікселі сині купують, як титул.
Хочу життя, заєбала синтетика.
Дефіцит — правда, профіцит — придур.
Приспів:
Новий діалог з самим собою. Марно
Сперечатись з виконавцем твоєї страти.
Ексгумація необізнаної правди,
Це марно,
Все це марно.
Таємниці, нерозкриті старі справи,
Експертиза, чим були нанесені ці травми.
Я не хочу думати, що вони були праві,
Всі вони праві.
Автор: Прокопчук Артур Олександрович
Written by: Прокопчук Артур Олександрович
instagramSharePathic_arrow_out