Марія

Скільки років як тебе вже нема

Чи ще є кому навідатись до тебе, о, Маро,

О, Маріє, Мара

Червоногрива мала

Не було хмари, що твій промінь затінити б могла

Усі показували пальцями і злі язики

З тебе знущалися, і заздрили й хотіли вони

Тебе залапати й замузгати, прозору, мов скло

І вщент розбити, щоб такого ні у кого не було

Мрійниця

Стан більш якої не здійметься

Губи твої не колишуться,

Й очі склянії не дивляться...

Страчена,

Що перед смертю ти бачила.

Свідки німі і холоднії

Мовчки дивились, як вмерла ти...

Зі світу по нитці в'язала із мрій

Без жодних ілюзій і жодних надій

І вклала усе, не лишивши собі

Холодна і гола йшла по землі.

Та звірі голодні не знають жалю

І кров'ю твоєю все тіло заллють.

Маріє, о, Маро, Марія, Мара -

Невинна родилась, невинна пішла...

В моїй пам'яті ти досі жива

Червоногрива сонця левиця Марія мала

Було давно, але так

Тебе боялась юрба

Але Марія діва мати не чистіша була

Твої подруги давно вже постаріли, а ти

Залишилася на фото молодою назавжди

Та і фото як такого ніякого нема

І я залишився останній, хто тебе пам'ятав

Левиця

Сонячна червоногривиця

Серед зірок в небі світиться

Чи тепер можеш зігрітися?

Не мати й не бога, а просто мала

Пречистая грішниця діва Мара

На фоні твоєму весь світ то зола

Чорніше за чорний і сповнений зла

Де звірі голодні не знають жалю

І кров'ю твоєю все тіло заллють.

Маріє, о, Маро, Марія, Мара -

Невинна родилась, ні за що пішла...