Зозуля

Душе моя мила,

Тужу за тобою.

Як стану рікою,

Полину додому.

Як би мені крила,

Хмари б розсікала,

До рідного краю

Серденько вертала.

Вертала!

Ой, полети, зозуле, на зорі раненько,

Да на моє віконечко закуй жалібненько.

Ой, полети, зозуле, на зорі раненько,

Да на моє віконечко закуй жалібненько.

Сядь на тоє віконце, що мати сідала,

Із якого віконечка мене виглядала.

Сядь на тоє віконце, що мати сідала,

Із якого віконечка мене виглядала.

Ой, зозуле,

Да чому так тяжко

Із лихої чужини

Зорі виглядати?

Розкажи, зозуле,

Як же моя мати,

Чи ще не стомилася

На мене чекати.

Ой, полети, зозуле, на зорі раненько,

Да на моє віконечко закуй жалібненько.

Сядь на тоє віконце, що мати сідала,

Із якого віконечка мене виглядала.

Да й облети, зозуле, вишневий садочок,

Да й принеси із садочку квітку, хоч листочок.