Листя

Осіннє листя під вікном мені нагадує про те, чого не буде й не було

Осіннє листя під вікном мені нагадує про те, чого не буде й не було

Я згадую про своє загублене дитинство

Телевізор і програми, ми адепти пропаганди

Поміж каналами історії і телемарафону

Я малюю життя, де немає навколо нікого

Люди протоколи, що збираються в кіно, метро

Це особиста справа кожного

Далі наступає злива

Бачу є картина в епізодах, де оплата за поїздку на заводи

Споглядаючи вроду-природу, що нас вітає

Дехто радіє життю, дехто її не помічає

Бо не знає, що є світло, що ховається в тіні

Я цитую свої пісні, а що можеш ти

Дивитись в безодню, доля як цензура

Наче споглядає за тобою іноагентура

Це не тема буття, сторона на розпутті

І як путана на батуті, просто сенс відсутній

Не буває світла уві тьмі, тож ти крокуєш по весні

Забулись друзі наче сон

І тіки виривається стон

Клаксон, знак стоп

І треба бути обережним

Дата у свідоцтві, наче попередження

Упередженим ти був, ти забудеш про кохання

Бо до себе ти не маєш жодного питання

А дощ все капає і я вмикаю ефір

Але мені вже двадцять п\'ять, я хаваю пломбір бля

Осіннє листя під вікном мені нагадує про те, чого не буде й не було

Осіннє листя під вікном мені нагадує про те, чого не буде й не було