Рідне місто плаче

Рідне місто плаче під дощем,

Під дощем братерських куль та авіанальотів..

Ми втомились жити під ножем

І боятись тих потвор в холодному болоті.

А над містом чорна зграя з криком летить

роздирає назавжди свободу….

Чорний попіл закриває неба блакить

Забира життя мого народу.

Скільки впало вже на землю зла,

На поля, де грона мають вільно дозрівати?

Дайте мені силу для крила

Загасити цю пожежу в серці моїй мати.

Рідне місто плаче, хоче тиші,

Щоб ранковим білим цвітом зацвіли каштани,

Щоб були живими найрідніші

І нарешті затягнулись ці жахливі рани….