Тебе

Асиметричний план

Тримаюсь за стоп-кран, тримаюсь

А іншою рукою водночас вмикаю

Тягові електродвигуни

І вирушаю, шаю

Загоряється інтерфейс

Визначаю, куди прямує мій рейс

Я обираю тебе

Обираю тебе

Холодний метал

Тут нерівно червона фарба нанесена

Вид з вікна – вже окремо від вікна

Відвернись, Стас, бачиш ти тут не один

Занадто знайома ця спина

Чомусь день – як ніч

Він пройде, чи ні?

Стоп-крану тут не передбачено взагалі

І тягові електродвигуни

Не струмом живляться, а

Знанням, що ти

Обираєш мене

Обираєш мене

Світло заливає

Чую, як злітає птах

Як сонце встає

Кожна стеблинка розвертається

Як кожен листочок розкривається

Як ціла планета повертається

Так твоя присутність відчувається