Падаєм

Знову ми падаєм,

Знову ми падаєм,

Там десь на стінах малюєш помадою

Ті номери, що давно вже забудь би.

Знову ми падаєм,

Знову ми падаєм,

Там десь на стінах малюєш помадою

Ті номери, що давно вже забудь би.

Поки ти зі мною — розквітаєш,

А коли далеко — то згасаєш.

Падали троянди з твоїх плечей,

Я б обійняв, та вже боляче.

Я б обійняв, та вже пізно нам.

Дві дороги різні, кожен сам на сам.

Знову ми падаєм,

Знову ми падаєм,

Там десь на стінах малюєш помадою

Ті номери, що давно вже забудь би.

Знову ми падаєм,

Знову ми падаєм,

Там десь на стінах малюєш помадою

Ті номери, що давно вже забудь би.

І вже вкотре п’яний по цим дворам,

Я іду на зустріч своїм думкам.

На вулиці так пусто, та в серці ти —

Рятуєш мене бідного від самоти.

Знову я пишу ці пісні про любов,

Знову закриваю з тобою альбом.

В голові лиш тільки ти і я,

Так кінець банальний, тепер сама.

Знову ми падаєм,

Знову ми падаєм,

Там десь на стінах малюєш помадою

Ті номери, що давно вже забудь би.

Знову ми падаєм,

Знову ми падаєм,

Там десь на стінах малюєш помадою

Ті номери, що давно вже забудь би.