Я Боюсь Не Любити

Я так не хочу, щоб серце

Стало порожнім вокзалом,

Замерзли любові озерця,

Щось рідне душа не впізнала.

Хай не чорніє , як срібло,

Сонце безмежних надій.

Я знаю: мені так потрібно

Здолати в собі сумнів свій.

Я боюсь не любити,

Я боюсь відпускати,

Я боюсь перестати

В небо птахом взлітати.

Так боюсь заблукати

В лабіринті розлук.

І боюсь не відчути

Серця рідного стук.

Десь усередині тричі

Дзвін мого серця лунає.

Я голосно тишею кличу

Того, хто за руку тримає.

Хай не чорніє , як срібло,

Сонце безмежних надій.

Я знаю: мені так потрібно

Здолати в собі сумнів свій.

Я боюсь не любити,

Я боюсь відпускати,

Я боюсь перестати

В небо птахом взлітати.

Так боюсь заблукати

В лабіринті розлук.

І боюсь не відчути

Серця рідного стук.