Зелене

Дощі шепітливими вустами

Цілують зелену землю

Так я цілував твої зелені очі

Коли ти поверталася з лісів

Зарошена м'яким галасом

І голос твій плив по мені

Як вітер по травах

Тоді зі сторінок зеленого Євангелія

Виходив Зелений Лис

І розповідав ще одну давню таїну існування

Просту мов життя

На паркеті виростала папороть

Стіну оплітав бородатий мох

Баговиння встеляло ложе

І Зелений Місяць, молодим фавном

Зазирав до недопитої шклянки вина