Що з тобою

Двері зачиняй і більше не вертайся Мої думки вже не більше ніж фантазія Хочеш, я згадаю, що мене вбиває? Скурю три цигарки, знову засинаю З тої миті я не зриваюсь сам на собі Я прокидаюсь і бормочу, що ти хочеш І я пропав, і я пропав, чогось бракує Я так кричав, я так кричав — ніхто не чує Ні, я тікаю знову Щоб вже закритись в собі Ти забирайся, прошу Я вмираю! Так, не підходь до мене Я не впізнаю себе Ти запитаєш знову "Що з тобою не так?" Я не хочу знати горя "А що з тобою, а що з тобою?" Я не хочу знати горя "А що з тобою, що з тобою не так?" Мені так прикро, що ця пісня не прикол Вона мене так давить, наче в моїй голові бетон І, знаєш, я б скоріше, може і, пішов Але я так люблю страждати і писати про це знов Не знаю, що вже так не вивожу Ти хочеш чути, що мене тривожить І, може, колись я тобі скажу Ти заридаєш і не пробачиш Ні, я тікаю знову Щоб вже закритись в собі Ти забирайся, прошу Я вмираю! Так, не підходь до мене Я не впізнаю себе Ти запитаєш знову "Що з тобою не так?" Я не хочу знати горя "А що з тобою, а що з тобою?" Я не хочу знати горя "А що з тобою, що з тобою не так?" Я не знаю, мені просто тяжко розмовляти з людьми Кожне слово від мене творить йобана рана Кожен погляд на мене cтрашніший за смерть Моя єдина мрія — відповісти на твоє питання "А що з тобою, що з тобою не так?" Що з тобою, що з тобою не так? Що з тобою, що з тобою не так? Я тікаю знову Щоб вже закритись в собі Ти забирайся, прошу Я вмираю! Так, не підходь до мене Я не впізнаю себе Ти запитаєш знову "Що з тобою не так?"