Порт (Аутро)

Я хочу сказати занадто багато

Щось змінити надто запізно

Вам віддав усього себе

І чесно не знаю, чи правильно зробив я

І я розбиваюсь об стіни

Моя сутність купка кісток

Ця спроба зцілити себе

Створила лише парадокс

(Створила лише парадокс

Створила лише парадокс

Створила лише парадокс

Створила лише)

Пробираюсь через пітьму

В пошуках краплі світла

Порт чекає назовні

А я, як дурень, радію повітрю

Кожен ковток є безцінним

Сонце і зорі — мій орієнтир

І я не пробачу тебе (себе)

За те, що руйную себе до сих пір

Пробираюсь через пітьму

В пошуках краплі світла

Порт чекає назовні

А я, як дурень, радію повітрю

Кожен ковток є безцінним

Сонце і зорі — мій орієнтир

І я не пробачу тебе (себе)

За те, що руйную себе до сих пір