Про особисте

Я без тебе не знаю навіть як живу,

Кожен день якесь дежавю,

І так хочеться набрати номер,

Але ця гра давно game over.

Я пишу і видаляю, потім сама себе питаю: що ти робиш?

І навіщо тобі це? Знову після вина несе...

Сірий дим розвіється над містом,

Я посміхнусь тобі навмисно,

І вдягну я найгарніше намисто,

І на заході сонця, де небо чисте, буду в обіймах з іншим, про особисте.

Я би могла написати альбома два про те, як болить душа,

Чи я могла вже написати книгу про твого серця кригу.

Так, я бачу тебе скрізь, так, іноді до сліз,

У дзеркалі розмитий ескіз,

Але я собі сама кажу: краще туди не лізь, бо заблукаєш у його почуттів лісі.