Ти
Ховаючись в тенетах самоти
Від сонця відвертаєш очі
Бо звикла йти, не маючи мети
Укрившись темрявою ночі
Ти губишся під світлом ліхтарів
Блукаєш у театрі тіней
Всіх, хто колись у забутті жеврів
Душею, що до тебе лине
Ти
Вважаєш, що так важко віднайти
Удвох тепло і розуміння
Між тим, від ляку спалюєш мости
Любові прояви невинні
Втопивши погляд в далечі зірок
Укрившись від усіх журбою
Не зробиш хоч один маленький крок
До серця, що живе тобою
Серце поведе
До забутих мрій відкриються брами
Їх коли знайдеш
Не губи, тримай їх міцно руками
Зробимо лиш крок
І продовжим все, що тільки почали
Щоб дивитись вдвох
Вільними, ясними очами
Серце поведе
До забутих мрій відкриються брами
Їх коли знайдеш
Не губи, тримай їх міцно руками
Зробимо лиш крок
І продовжим все, що тільки почали
Щоб дивитись вдвох
Вільними, ясними очами
Ми
Колись зустрінем ранок вільними людьми
Колись прокинемось від недовіри
Щоб після довгих пошуків в пітьмі
Воскреслі дні коханням медовіли
