Руїна

Цегла розмокла під дощем

Ржаві опори дах хоче падати ще

Перевернутий причеп, біля нього сходи внебо

На руїнах було життя, розгадуйте ребус

Високі труби майже пізанські башти

Вітер крутить ноти на протягах,зауважте

Бетонні плити тримають картковий будинок

Його будувала й руйнувала людина

Тут скучає печаль на одній із зупинок

Кратери в центрі асфальту, немає скла у вітринах

Розмоклі старезні пожовклі газетні шпальти

На горизонті перекотиполе робить сальто

Чавунні балки покличе земне тяжіння

Дикі собаки ламають зуби об каміння

Свій притулок на руїнах знаходить холод

Голодний вовк біля кар’єру співає соло

В покинуті квартали

Ноги звисали з п’єдесталів

Захотіли затоптали

Де люди сміялись

Щоб сюди вже не вертались

Хмари пропливають перед очима

Стихія навчи нас бачити причини

Дитинство не закінчується змінюються іграшки

Золоті унітази змінюють дитячі горшки

Дерева сховали небо, рубаєм їх під корінь

Заважають чужі герби, давай ми їх підкорим

Облізлі коридори, в кінці блимає телевізор

Крізь дах вода роз’їдає залізо

В концертному залі обгоріла завіса

На фоні завалів надпис ти прийшов запізно

У нас всередині живе початок і кінець

У нас всередині живе кат і митець

Народи серед ставок у грі в дурака

Великі світу на горі покажіть рукав

Хто скільки заховав додаткових карт

На столі солдатики, виростає азарт

В покинуті квартали

Ноги звисали з п’єдесталів

Захотіли затоптали

Де люди сміялись

Щоб сюди вже не вертались