Я Згоряю Від Ніжності… (Live)

Я згоряю від ніжності

Я обличчя твоє ліплю

Із пітьми із дощу що обом нам засліплює очі

Проступає воно первозданне як видих

Люблю

І стікаючи краплями пальці мені лоскоче

Це уже не цілунок політ над дахи й ліхтарі

У нічному як хаос набряклому вільгістю небі

Сотвори мене з простору знищи і знов сотвори

Через губи прозрілі мене переймаючи в себе

Я вернуся на крилах твоїх усезнаючих рук

Ошаліла й чужа у розкошланім димі волосся

Щоб зачувши ходу мою репнув од заздрощів брук

І від погляду мого опівніч на світ зайнялося

Це уже не цілунок політ над дахи й ліхтарі

У нічному як хаос набряклому вільгістю небі

Сотвори мене з простору знищи і знов сотвори

Через губи прозрілі мене переймаючи в себе

Через губи прозрілі мене переймаючи в себе

Через губи прозрілі мене переймаючи в себе

Через губи прозрілі мене переймаючи в себе