Сиджу на балконі і бачу тільки верхні
Поверхи
Мене незвчично надихають люди
Їх подумки
Чому життя забирає добрих тих?
Чому від полум'я йде дим?
Чому любов вбирає серце?
Чому егоїстичний спокій?
Сили, надає мені йти далі. В уяві
Мої мрії - уяви
Хто слухає - хто ви? Живи
Бог, дай їм жити
Падає, остання крапелька води
І покидають сили
Знайти свою знов неглибоку чашу
І розправити крила
Пил опадає ніби в холодильник
Крижаніе дивно
Залишати знов противно
Про диво?
Диво в чому видно?
В нас самих години
А може все ж таки полум'я
З якого лунає дим?
Ні заряда - бо немає світла
Ні настрою - бо за все противно
Не минає лихо - кривдить
Плаче і душа і центральна планета
Всередині всесвіту, всередині душі
В душі, в душі - кричить
А звуки йдуть лише у космос
І знов шукають мить
Вона нескінченно шумить
Так швидко, шумить
І поглинає нас самих
Чому?
