Сірники

І знов обвугленими сірниками На сірих мурах сірі дні значу І без кінця топчу тюремний камінь І туги напиваюсь досхочу І знов обвугленими сірниками На сірих мурах сірі дні значу І без кінця топчу тюремний камінь І туги напиваюсь досхочу Напившись, я запрягаю коні в шори І доганяю молоді літа Лечу в далекі ті голубі простори Де розцвітала юність золота — Вернітесь, — благаю, — хоч у гості! — Не вернемось, — гукнуло мені із далині Я на калиновім заплакав мості І знов побачив мури ці сумні Мури ці сумні Мури ці сумні І знов обвугленими сірниками На сірих мурах сірі дні значу І без кінця топчу тюремний камінь І туги напиваюсь досхочу І знов обвугленими сірниками На сірих мурах сірі дні значу І без кінця топчу тюремний камінь І туги напиваюсь досхочу І клаптик неба, розп'ятий на ґратах І нездріманне око у вовчку На вороних уже мені не грати Я в кам'янім, у кам'янім мішку Мури ці сумні Мури ці сумні І знов обвугленими сірниками На сірих мурах сірі дні значу І без кінця топчу тюремний камінь І туги напиваюсь досхочу І знов обвугленими сірниками На сірих мурах сірі дні значу І без кінця топчу тюремний камінь І туги напиваюсь досхочу