Зачароване коло

Прийшла біда й крилом накрила нас

Тепер шукати марно винуватих

Здається, назавжди спинився час —

Печальний час на наших циферблатах

В твоїх очах блакитний лід зими

І розтопить його мені не сила

Скажи: невже у чомусь винні ми

Що доля нам обом наворожила

Зачароване коло однакових днів

Зачароване коло самотніх ночей

Зачароване коло однакових снів

Зачароване коло байдужих очей

Зачароване коло однакових днів

Зачароване коло самотніх ночей

Зачароване коло однакових снів

Зачароване коло байдужих очей

Мій телефон мовчить, немов німий

Але в мені живе одна надія

Що знову я почую голос твій

І заніміле серце відігрію

І стане день мій кольоровим знов

І буде в ньому музика довкола

І я побачу, як твоя любов

Зруйнує назавжди закляте коло

Зачароване коло однакових днів

Зачароване коло самотніх ночей

Зачароване коло однакових снів

Зачароване коло байдужих очей

Зачароване коло однакових днів

Зачароване коло самотніх ночей

Зачароване коло однакових снів

Зачароване коло байдужих очей

Зачароване коло однакових днів

Зачароване коло самотніх ночей

Зачароване коло однакових снів

Зачароване коло байдужих очей

Зачароване коло однакових днів

Зачароване коло самотніх ночей

Зачароване коло однакових снів

Зачароване коло байдужих очей