Заметіль

Рожевий колір твоїх окулярів Вже не викликає яскравих ознак Навколо прекрасно всі знають про твоє Та твоє не хоче подати і знак Ламаєшся внутрішньо знову згораєш Та все це однаково не на твій смак Розмови з собою занадто суворі Та я сподіваюсь, що завтра Заметіль пройде Заметіль пройде Заметіль пройде Заметіль пройде Заметіль пройде Заметіль пройде Заметіль пройде Заметіль пройде Мій запобіжник забіг десь далеко За хмари що згустилися на мені Не намалювати і не передати Якої краси твої очі сумні Запам'ятай, що усе не надовго І це не залишиться тут назавжди Усе мимовільне та посмішка твоя Говорить про себе, що завтра Заметіль пройде Заметіль пройде Заметіль пройде Заметіль пройде Заметіль пройде Заметіль пройде Заметіль пройде Заметіль пройде