Дихай повiльно

Ця нiч казкова була, не мрiю бiльше я. Тебе нарештi зустрiла сьогоднi я, I розгорiлося надвечiр полум'я, Безмiрно ллються коктелi холоднi. Горить палкий вогонь, торкнулася долонь, I в цей чарiвний вечiр музика тут грaє. Менi здавалося, що знаю все життя, Ой, як сильно закохалась я. А ти дихай, ти дихай повiльно, I тримай моï крила в душi. Ти вуста моï цiлуєшь невiльно, За вiкном моïм сьогоднi дощi. Ти мiцнiше тримай мою руку, I в блакитнi моï очi дивись. Пiддавайся серцем ти цьому звуку, Зi мною вiд землi вiдiрвись. Дивлюсь я в твоï очi i вiдчуваю щось, Нарештi твiй поцiлуй i менi не здалось. Ти залишаєшь рани, подiбнi до нiрвани, З'явились всi почуття, що так ховались. I залишався час, ми вже прощалися, Один до одного знову повертались. Ми вiдчували силу, яка обох тримає Нас до неба пiдiймає. А ти дихай, ти дихай повiльно, I тримай моï крила в душi. Ти вуста моï цiлуєшь невiльно, За вiкном моïм сьогоднi дощi. Ти мiцнiше тримай мою руку, I в блакитнi моï очi дивись. Пiддавайся серцем ти цьому звуку, Зi мною вiд землi вiдiрвись.