Не відпускай

Так сумно, Здається, що нікуди їхати, Втрачаю час, Від суму аж важко дихати. Мобільний мовчить, Турбують лише оператори. Вже холодно І ми дістаєм радіатори. Сама знову. Алло! Починай розмову! Знай, не відпускай! Стомлений, змучений, Зовсім не маю сил, Тільки тримай! Не відпускай! В своїх міцних руках Ти донеси! Поїзд зупинився, Тиша здавлює мозок, Все бісить так, Втрачає свої домішки розум, Немає сил, Я звільнений, втомлений. Досить! Ховаюся, Як я ненавиджу осінь! Сам засинає, А сум не відпускає! Знай, не відпускай! Стомлений, змучений, Зовсім не маю сил, Тільки тримай! Не відпускай! В своїх міцних руках Ти донеси! Алло! Алло! Та сум не відпускає нас... Знай, не відпускай! Стомлений, змучений, Зовсім не маю сил, Тільки тримай! Не відпускай! В своїх міцних руках Ти донеси!