Часом буває так що хочеш почути
Речі яких ніколи б не знати
І тягне за руку тебе в то місце
Де думаєш краще б очей не мати
Ти дивишся в кухні на кран і воду
А правда нізвідки не виходить
І дивляться в очі тобі знайомі
А їхні очі твоїм говорять
Спи собі сама, коли біля тебе мене нема (4)
Часом буває так шо в магазині
Ти хочеш крикнути – ну в чому я винна
Тебе окидають розуміючим оком
Дуже болить хоча й ненароком
І ти ростеш старієш вмираєш
А тої правди так і не знаєш
Боїшся її і від неї втікаєш
і в стінах своїх ти одна засинаєш
(2)
