Не закопаю свій талант

Переписуюсь з тіпом який у відпустці зі сходу

Я йому дякую, він пише: Служу українському народу

Біля мене сидить донька, від нього пішла наречена

Війна одна на всіх, та в кожного свої проблеми

В мене які проблеми? Живу у місті янголів, в країні демонів

Які ніколи не зовні, але завжди всередині

І поки пацани ризикують життям на сході

Я ризикую життям на заході, та ризикую не дуже

Друже, ти дякуєш мені, за те що я є і за мої пісні

Я дякую тобі, за те що ти є і за те що ти на війні

Повертайся будь ласка переможцем живим і здоровим

А я для вас із побратими репчик писатиму знову

Ось моє пробачте тихе

Ось моя вдячність мала

Не закопаю свій талант

В пам'ять про тих, чиї закопані тіла

Ось моє пробачте тихе

Ось моя вдячність мала

Не закопаю свій талант

В пам'ять про тих, чиї закопані тіла

Кажу другу, шо парюсь, шо не вдається більше для вас робити

Друг відповідає: Бажаю менше паритись і більше жити!

І я даю йому цю обіцянку, наче святу присягу

Ніби рука на серці, а сам біля жовто-блакитного стягу

І якщо хтось поклав життя для того щоб нас захистити

Я покладу своє життя для того щоб сотворити

Такий світ, в якому хочеться не існувати, а процвітати

В якому хочеться більше нових дітей вітати

А найперше тих дітей, чиїх батьків вже немає

Окрім своїх дітей і ними піклуватись обіцяю

Через пісні вчитиму їх як нести користь собою

І бути гідним звання дітей Українських героїв

Ось моє пробачте тихе

Ось моя вдячність мала

Не закопаю свій талант

В пам'ять про тих, чиї закопані тіла

Ось моє пробачте тихе

Ось моя вдячність мала

Не закопаю свій талант

В пам'ять про тих, чиї закопані тіла