Птаха

Мої повіки тяжіють під тиском життя

Хто я? Хто ти? Хто ми?

Скрите майбутнє, в минуле нема вороття

Втома, втома

Ніби нас всіх навчили так жити

Як по лезу ходити

Між потребами і почуттям

Ми тут ніби вільні

Але такі вразливі

А душі наші сиві

Небо біль загоїть

Небо моя сповідь

Я наче птаха

Я наче птаха

Я наче птах, що так хоче полетіти

Небо біль загоїть

Небо моя сповідь

Я наче птаха

Єдиним змахом

Єдиним змахом я дозволю собі жити

Скільки треба часу, щоб побачити навколо

У очах людей світло таке знайоме

Не зупиняйся!

Ти ж як полум'я

Ти ж такий, як я

Хоч ми такі вразливі

І душі наші сиві

Небо біль загоїть

Небо моя сповідь

Я наче птаха

Я наче птаха

Я наче птах, що так хоче полетіти

Небо біль загоїть

Небо моя сповідь

Я наче птаха

Єдиним змахом

Єдиним змахом я дозволю собі жити

Небо біль загоїть

Небо моя сповідь

Я наче птаха

Єдиним змахом

Єдиним змахом я дозволю собі жити