Виворіт (Інтро)

Я мріяв не чути тривожність

Знати чому зі мною це сталось

Я дійсно намагався жити

І радів, втрачаючи завтра

Я й досі намагаюсь триматись

Жартую з власного тремору рук

Я й досі намагаюсь боротись

Хоч я і є власний недуг

Чому ж я й досі живий?

Близькі лишаються поряд?

Чому відчуття, немов, вирізають

Мене з зображень, тиша у домі

А я повільно тону

Все у крові, шкода новий килим

Світ повільно тьмяніє

А люди чекають, тягнуть «Виворіт»