Повінь

Вже немає слів

Згасли промені

Час розтанув у шепоті

Я хотів би забути твій образ

Та він приходить зненацька

Весняною повінню

Безжальний грім, що приносить втрати

Складає слова у рядки темні

Доки стежка ще кригою вкрита

Моє сонце згорає в небесній блакиті

Якщо це не назавжди

Бо усе минає

Чи стануть наші голоси

Вогнем що не згасає

Я хотів би повернутися

Відлига манить до берегів

Я хотів би згадати твій образ

Та повінь змиває усе навкруги

Моя правда була зраджена

Закатована і страчена

Шукаємо розради безсонними ночами

Та не зможемо пробачити

Невже це не сон?

Чорна пляма на очах

Я більше не маю сліз

Я більше не бачу цей жах

Чорна пляма на очах

Я більше не маю сліз

Я більше не бачу цей жах

Не повернути те, ким я був і що колись відчував

Чи стануть наші голоси

Вогнем що не згасає

Якщо це не назавжди

Бо усе минає

Чи стануть наші голоси

Вогнем що не згасає

Якщо це не назавжди

Якщо це не назавжди

Спали всі істини