Я не та

все не було так, як ти хотів.

і ніч зливу віддала дощу.

я не залишилась,

в тім є певна звичка:

я пішла - а ти не чув.

бо я не та є зіронька з небес.

я - не пташка й не весна.

знаю: ти любив понад усе мене,

як я б ніколи не змогла.

а потім буде квітень

й вітер та свята,

омріяний і вільний Львів.

і я обов'язково напишу тобі листа,

якщо знову не забракне слів.

бо я не та є зіронька з небес.

я - не квітка й не роса.

знаю: ти любив понад усе мене,

як я б ніколи не змогла!

я не та є зіронька з небес.

я - не пташка й не весна.

знаю: ти любив понад усе мене,

як я б ніколи не змогла.

я б ніколи не змогла...