Мій горобчику

Серед січня зими я в заметі підібрав горобця

Охолола малеча злетіти вже не могла

І під светера взяв і додому приніс, обігрів

Лікував, годував і ось горобець полетів

Мій горобчику

Моя пташечка

Полетіла в відкрите вікно

Бідолашна

Й покотилися дні, мої сонячні дні

Я не думав, що для щастя буде достатньо так мало

Засинати, прокидатись, бачити сни

А іще щоб птаха моя знову літала

Мій горобчику

Моя пташечка

Полетіла в відкрите вікно

Бідолашна

Щоб відчути знову того пір'я на дотик

Я б напевно тепер все віддав

Я ж під светром серце твоє

Своїм зігрівав

Мій горобчику

Моя пташечка

Полетіла в відкрите вікно

Бідолашна