Не відпускай

Так сумно,

Здається, що нікуди їхати,

Втрачаю час,

Від суму аж важко дихати.

Мобільний мовчить,

Турбують лише оператори.

Вже холодно

І ми дістаєм радіатори.

Сама знову.

Алло! Починай розмову!

Знай, не відпускай!

Стомлений, змучений,

Зовсім не маю сил,

Тільки тримай!

Не відпускай!

В своїх міцних руках

Ти донеси!

Поїзд зупинився,

Тиша здавлює мозок,

Все бісить так,

Втрачає свої домішки розум,

Немає сил,

Я звільнений, втомлений.

Досить!

Ховаюся,

Як я ненавиджу осінь!

Сам засинає,

А сум не відпускає!

Знай, не відпускай!

Стомлений, змучений,

Зовсім не маю сил,

Тільки тримай!

Не відпускай!

В своїх міцних руках

Ти донеси!

Алло! Алло!

Та сум не відпускає нас...

Знай, не відпускай!

Стомлений, змучений,

Зовсім не маю сил,

Тільки тримай!

Не відпускай!

В своїх міцних руках

Ти донеси!