Третя помилка

Не питайте мене про роки

Скільки їх пролетіло поспіль.

Я прибрав у кишеню руки,

Ти прибрала із ліжка постіль.

При дорозі дерева хитро

Між собою сплелися в танці.

Як, вони похилились від вітру?

Я вважав, що тягнуться до сонця.

Все тепло зібралось під дахом,

Тремтячи, я стаю на паркет.

Мов у гілках заплутався птахом

І б'ється чорний пакет.

Час єдиний, хто може чекати,

Затаївшися тихо мисливцем.

Я думав, що можу встати,

Мабуть, помилився.

Я думав, що легко встати,

Але, помилився.

Я думав, що хочу встати,

Хоча, помилився.