Гойдалка

Квіти пов'яли в саду,

Кличу все долю лиху.

Вона приходить, і забирає все небо.

А я одна в самоті,

З гойдалки вниз упаду,

Де вона мене несла над землею.

Поки палає весь світ,

Тихо шепочеш мені,

Що ти навічно лишишся в серці і венах.

Хованки, всупереч всім

Тихо шепоче мені

Той, хто вбивати хотів, і тримав коло себе.

Все, що моє залиши,

Все, що твоє забирай,

І одиноку гойдалку знов розгойдай.

Все, що моє заберу,

Лишится зовсім одна,

Ген там палає і плаче так гірко вона...

Та москва.

Бачиш? Це москва.