Гуцульський край

Блукав по свту, шукав по світу

Ту єдину красу,

Що стане сонцем, вишневим цвітом,

Що їй любов принесу.

Літа минали, літа спливали,

Я серед гір зустрів

Горду горянку на перевалі,

Квіточку ніжну зі снів.

До коханої горянки повертаюсь знову

В край гуцульський смерековий неба і любові,

Де цвіте чарівна квітка у високих горах,

Моя ніжна, вірна, вільна, світанкова зоре.

Коси шовкові, вуста медові

І писанкову красу

По всьому світу в пісні і слові,

В серці своєму несу.