गाने
Колись я мала крила і вміла літати,
Вміла просто жити і не страждати,
Сміялася й раділа, не знаючи болю,
Була така щаслива що поряд з тобою…
Колись ти дав мені крила і я навчилась літати,
Навчилась вірити у щастя й не сумувати,
Але усе змінилось, раптово ти зник
І з сьомого неба я боляче впала, бо вже не літала
Бо вже не літала…
Десь там, далеко-далеко за хмарами сховалося небо,
І всі мої мрії, всі мої надії несподівано зникли, відлетіли у вирій.
І стало небо таким високим, недосяжним, дощовим і таким холодним,
А я ходила по землі безкрила,
Все сподіваючись знайти те, що загубила…
Колись ти дав мені крила і я навчилась літати,
З тобою поруч світ ставав таким прекрасним,
Але тепер усе настільки сильно змінилось,
З тобою бути разом видно не судилось.
До зволив впасти й розбитись - ти забрав мої крила,
Подарував мені свободу якої не просила,
Ти зник так просто з мріями і снами,
Залишивши мене, під дощами…
Десь там, далеко-далеко за хмарами сховалося небо.
І всі мої мрії, всі мої надії несподівано зникли, відлетіли у вирій.
І стало небо таким високим, недосяжним, дощовим і таким холодним,
А я ходила по землі безкрила,
Все сподіваючись знайти те, що загубила…
Десь там далеко-далеко за хмарами сховалося небо.
І всі мої мрії, всі мої надії несподівано зникли, відлетіли у вирій.
І стало небо таким високи, недосяжним, дощовим і таким холодним,
А я ходила по землі безкрила,
Все сподіваючись на якесь там диво, на диво…
Колись ти дав мені крила і я навчилась літати…
Written by: Марина Скидан
