Плющ

Де всі вони, хто стояв на твоєму шляху?

Змиті дощем, опинившись позаду

У цім багні я ніяк не збагну:

Де перемога? Де зрада?

Скелети міст висохли до чорноти

Мовчки стоять, відполіровані вітром

Луна озветься від стіни й до стіни

А потім зникне слідом за місячним світлом

І тільки плющ обійме

Більше нікого не буде

І тільки плющ обійме

І проросте в твої груди

І проросте в твої груди