Квітень

Без тебе знову проходить весна,

Наші почуття - немов вітер,

Як тебе люблю, знають небеса,

Те що я один, знає квітень.

Ти бережно тримала моє серце,

Відверто говорила, немає сенсу.

Я так хочу бути поруч,

Бо час дуже швидко несеться.

Швидко плине час,

Всі думки, немов вітер,

Життя - це не для нас,

І не про нас цей квітень.

І з чистого листа,

Починати як хотів я,

Між, нами як роумінг мобільний,

Ми чекаєм кінця божевілля.

Вже завтра - все стане умовно простіше,

Згадаю про тебе, спитаю: навіщо?

Життя ми сприймали, як забавку,

Мій літак у зворотньому напрямку.

А вчора - розлука і втома -

Не крапка, а - кома...

І кожного ранку в квартирі нікого,

І жодного слова про нас

У розмовах по телефону.

А я й не помітив

Як стали ми зовсім інакшими людьми,

Не нам судити квітень

Та спробуй уяви

Швидко плине час,

Всі думки немов вітер,

Життя це не для нас,

І не про нас цей квітень.

І з чистого листа,

Починати як хотів я,

Між, нами як роумінг мобільний,

Ми чекаєм кінця божевілля.