Навiть

I навiть коли скаженiє весь свiт

На частини мене норовить розiрвати

Серце моє захопити у лiд

В ланцюги моє тiло захоче сховати

Та є в мене те, чого в iнших нема

Панацея, вiд смути душевноi лiки

До хрускоту в тiлi мене обняла

I окрилений, в небо я зможу злетiти

I навiть якщо все складеться не так

I навiть коли сподiвання

Розiб’ються вщент, як об землю лiтак

Дай менi прокричати востаннє

I навiть якщо спокiй бажаний свiй

Своє щастя знайдеш десь далеко вiд мене

I навiть коли замiсть «так» скажешь «нi»

Кожну мрiю мою звiєш вiтром шаленим

I навiть коли на узбiччi життєвого шляху

Я знов наодинцi залишусь

Нiщо не затьмарить безмежноi вдяки за те,

Що дозволила щастя напитись

I навiть якщо вiдправлять мене

На жахливу i кровопролитну вiйну

I навiть коли побачу, що я у кровi найкращих друзiв тону

I навiть коли руки моi почнуть красти життя, i стискатимуть зброю

Подивлюся на фото, у очi твоi, що заставлять живим повернутися з бою

I навiть якщо все складеться не так

I навiть коли сподiвання

Розiб’ються вщент, як об землю лiтак

Дай менi прокричати востаннє

I навiть коли стоятиму я

А навколо виднi лиш трупи безмолвнi

I навiть коли куля в живiт розкидає всi нутрощи моi назовнi

I навiть коли на холоднiй землi

Буду кров’ю i гiркими сльозми стiкати

Вiд болю жахливого вити мов звiр

I самотньоi смертi дуже чекати

Я клятву даю, що останнi думки,

Перш нiж тiло вiддати землi ненаситнiй

Перш нiж зробити останнiй вдих

Будуть про твоi очi, безмежно блакитнi