Ода Драконів

Ми запалимо вогник в серцях

Що веде нас далі до дому

Та твої вишневі цілую вуста

Де дракони співали нам оду

У саду де сакури, нас обіймає тиша

С тобою нерозлучні, нам вже немає діла

До інших, кто будет щебетати

Ще трохи, бо треба покидати

Там чекають нові міста, що вогникам вкажуть шлях

Чекають нові люди, всі ці пісні що писали так

На емоціях щірих, з палаючим серцем

Ми побачимось скоро, бо вкраду тебе в серпні

Коли ти поряд, вже немає не яких проблем

Коли ти поряд, яскравіше стає кожень день

Зі смаком вишні поцілунки, як під сакурой

Твої почуття, колись були заляканими

Але я захищаю, кожен твій подих

Напрявляєшь мій меч, но новий подвих

У самурая свій шлях, ти його частина

Після клятви коханя ми вже не роздільні

Каната у руці, на ній імʼя твоє.

Кохання то єдине, чому посвячу життя своє.

Мені вже не страшні ні грози, зливи.

Сила від пісень про тебе - Привид Цушіми.

Справжній самурай, завжди дивиться в очі.

У день і навіть у найтемнішій ночі.

Емоційно пустий, але думи про нас з тобою,

Як зацвіли ті сакури і ми долонь в долоні.

Вродливий шлях, коли в середині цвіте душа

Водоспад і ті пташки всі попадають в такт,

Навколо лунає спів, до тебе йду мала,

Це все тобі, чекай на захід дня.

Мене веде до тебе вітер, я вже так близько.

Це останній шлях, зі смаком вишні.

Я назавжди в твоєму серці і на твоїх долонях,

Наше дитя, наша любов і кров.