Заметіль

Рожевий колір твоїх окулярів

Вже не викликає яскравих ознак

Навколо прекрасно всі знають про твоє

Та твоє не хоче подати і знак

Ламаєшся внутрішньо знову згораєш

Та все це однаково не на твій смак

Розмови з собою занадто суворі

Та я сподіваюсь, що завтра

Заметіль пройде

Заметіль пройде

Заметіль пройде

Заметіль пройде

Заметіль пройде

Заметіль пройде

Заметіль пройде

Заметіль пройде

Мій запобіжник забіг десь далеко

За хмари що згустилися на мені

Не намалювати і не передати

Якої краси твої очі сумні

Запам'ятай, що усе не надовго

І це не залишиться тут назавжди

Усе мимовільне та посмішка твоя

Говорить про себе, що завтра

Заметіль пройде

Заметіль пройде

Заметіль пройде

Заметіль пройде

Заметіль пройде

Заметіль пройде

Заметіль пройде

Заметіль пройде