में प्रस्तुत

क्रेडिट्स

PERFORMING ARTISTS
Ponomariovv
Ponomariovv
Performer
COMPOSITION & LYRICS
Ponomariovv
Ponomariovv
Songwriter
Вячеслав Топтаєв
Composer

गाने

Двадцять, двадцять, двадцять два
Двадцять, двадцять, двадцять два
Я стукаю в нікуди, ну який уже рік?
Зробив наче не мало, але багато марно
Як втамовувати спрагу кип'ятком на жарі
Дістаю із кишені блокнот
Пишу собі, жмакаю, викидаю у вікно
І так кожного разу, відповіді нема
Спробую завтра, поведінка не нова
Я казатиму собі, думкам наперекір,
Заспокоюватиму їх, ти моїй вині повір
Та для мене самота, як насолода саме та
Але емоції я замотав у цих омутах
Подивися на мене, я незворушний стою
Шукаю відповідей але високо не дістаю
Черговий етап, там мені поталанить
Я не втрачу віру ні на мить
Я тут, шукаю помилки,
Повертаюся сюди як люди на материки,
Червоні риби у ріки, страх він лізе у думки
так само як кожен день ідуть годинники
Але пам'ять, вона одна
Ця історія не про забуті імена
Та багатьох людей нема, для мене вони як стіна
Я кожен рік кажу бувай, кожен рік кажу бувай
Двадцять, два
Двадцять, досвід, два
Двадцять два, двадцять два
двадцять двадцять двадцять двадцять
двадцять двадцять двадцять двадцять
Я так давно не бачив сонця, а мені лиш двадцять два
Зачинив усі віконця, мій спокій це темрява
Майбутнє, кар'єра, перспектива, все це є
Але, чогось не вистачає, відповіді вони де?
Я так давно не бачив сонця, а мені лиш двадцять два
Зачинив усі віконця, мій спокій це темрява
Майбутнє, кар'єра, перспектива, все це є
Але, чогось не вистачає, відповіді вони де?
Я ховаюся, серед тіней, але не видноті
Наче жив у глибинах морей зараз на мілині
Я був, втратив все, забув себе
Рік зради ледь розум не стер
Але, перебив у голові уявних ворогів
Серед сірих днів та собою заволодів
Любити до смерті не варто - замолоді
Можна в цьому утонути, немов сам у воді
Саме тому і викидаю листи, згодом
Стираю те що забути не встиг, родом
З дитинства я, як і ти, шукаю себе там
та не можу знайти потрібні ходи
Життєвої партії гри детальні описи
що, для чого і куди
Хоча займаюся я цим усе життя
Скільки там років? Двадцять два
Я так давно не бачив сонця, а мені лиш двадцять два
Зачинив усі віконця, мій спокій це темрява
Майбутнє, кар'єра, перспектива, все це є
Але, чогось не вистачає, відповіді вони де?
Я так давно не бачив сонця, а мені лиш двадцять два
Зачинив усі віконця, мій спокій це темрява
Майбутнє, кар'єра, перспектива, все це є
Але, чогось не вистачає, відповіді вони де?
Written by: Viktor Ponomarov, Вячеслав Топтаєв
instagramSharePathic_arrow_out