Надихаєш

TREMTYSH – Надихаєш

Ти сидиш сама в кімнаті,

І рахуєш пошепки щасливі дні,

Витираєш сльози своїми руками,

І лежиш, мов мертва квітка на столі...

Та невже так важко знову впасти в небо?!

І кричати щосили, від щастя "кохаю..."

І навіщо ж я живу на цій планеті?!

І навіщо щоночі я Бога благаю?!

Надихаєш, на холодну, на самотність,

Надихаєш, на дощі з розбитих мрій

Надихаєш, на таку ж саму жорстокість,

Надихаєш, на бездушності...

І ніби вчора, в танці, кружляли наші душі,

Губи тремтіли, а тіло цвіло,

І, здавалось, кохання наше невмируще,

Ти дарувала мені щирість, а я тобі тепло...

Ну чому так швидко зникає все безслідно?!

Тільки біль на серці і зламана душа....

Поцілую я востаннє тебе ніжно...

Покидай мої думки, та залишайся в снах..

Надихаєш, на холодну, на самотність,

Надихаєш, на дощі з розбитих мрій

Надихаєш, на таку ж саму жорстокість,

Надихаєш, на бездушності, на відсутності надій...

Надихаєш.