Крила

Своїми руками ти мене зігрій

Не маючи зовні ніякої сили.

Так довго летіли на вогняних крилах

Питали у Бога дорогу.

Одне виникає питання для всіх

Куди далі йти і чого чекати?

Не треба боятись, не треба мовчати

Від сну прокидайтесь, прокидайтесь.

Холодна безодня байдужих людей

Мене поглинає і рве мені душу.

Але я не здамся, я діяти мушу,

Шукати на волі кращої долі.

Коли перестане серце битись твоє

Я буду тримати тебе за руку.

Ніхто на землі не промовить ні звуку

Тільки небо, мій брате, буде кричати.

Коли мені сумно і тяжко болить

Я думкою тішусь, що все буде добре.

І тільки по-справжньому серце хоробре

Говорить зі мною, до бою.

Одне виникає питання для всіх

Куди далі йти і чого чекати?

Не треба боятись, не треба мовчати

Від сну прокидайтесь, прокидайтесь.