Вона

Ранок…Кава…Амстердам…

Знов питання небесам:

«Чому вона тут,і за що він там?»

Чом послухала його?!

Чом лишила одногО?!

Дивитись у вічі війні сам-на-сам…

А вона вона до нього

Як ніколи ні до кого

Йшла б не боючись нічого

Босоніж по втомленій землі

А вона вона за нього

Як ніколи ні за кого

По ночам молила Бога

Щоб він знову обійняв її

Коли настане наше перемога в цій страшній війні…

Ранок…Стелиться туман…

Він знесилений від ран.

В руці телефон - погляд в екран…

Чом(у) він їй не подзвонив,

Тій яку він так любив

ЗалИшивши тут на землі її сам-на-сам…

А вона вона до нього

Як ніколи ні до кого

Йшла б не боючись нічого

Босоніж по втомленій землі

А вона вона за нього

Як ніколи ні за кого

По ночам молила Бога

Щоб він знову обійняв її

Коли настане наше перемога в цій страшній війні…

Як повернеться, щоб він знову ніжно обійняв її…

Як ніколи і нікого…Та вона тепер без нього!