Забути

Знаєш, не легко забути

Єдині люблячі губи

Коли був поряд з тобою, мене не бісили люди

Без сил і знову обурен

Я завжди ходжу нахмурен

Ходжу по колу в думках о тобі

Я ніби надурен

Над рівнем моря

Я підіймаюся

І не чекай

Що я залишусь з тобою

Я все бачив, просто знай

І просто відпускай

Відпусти мене

Так, це була самоіронія

Я кажу відпусти

А сам пишу пісні

В погоні я

Дивлюсь на інший бік дороги стоячи на світлофорі

Сподіваюсь побачити тебе крізь людей у коридорі

Над рівнем моря

Я все ж таки сумніваюсь

Сумними піснями в твоїй голові я залишаюсь

Постав кохання на паузу

Загублена деталь пазлу

Я обіцяю одне, що я ніколи не згасну

Знаєш, не легко забути

Єдині люблячі губи

Коли був поряд з тобою, мене не бісили люди

Без сил і знову обурен

Я завжди ходжу нахмурен

Ходжу по колу в думках о тобі

Я ніби надурен

Знаєш, не легко забути

Єдині люблячі губи

Коли був поряд з тобою, мене не бісили люди

Без сил і знову обурен

Я завжди ходжу нахмурен

Ходжу по колу в думках о тобі

Я ніби надурен

Скажи мені

Невже я гірше ніж вони усі?

Яка мені тепер різниця на мої пісні

Каміннями

З рівня моря прямо униз

Якщо я повернуся це буде просто непотрібний нам каприз

Любов пройде

Останнім днем десь навесні

І на зло усім їм, ти станеш моїм далеким маревом

(Я не хочу забути твої рідні губи)

(Але я відпускаю тебе)

Бувайте

Єдині люблячі губи

Коли був поряд з тобою, мене не бісили люди

Без сил, і знову обурен

Я завжди ходжу нахмурен

Ходжу по колу в думках о тобі

Я ніби надурен

Знаєш, не легко забути

Єдині люблячі губи

Коли був поряд з тобою, мене не бісили люди

Без сил і знову обурен

Я завжди ходжу нахмурен

Ходжу по колу в думках о тобі

Я ніби надурен