Коні бойові

Ледь світиться сонце в диму і пилу,

І топчуть копита в степах ковилу.

Змінивши сумирних на буйних своїх,

Ми гонимо знову коней бойових.

Хай Бог збереже нас! Хай вам пощастить!

Вперед, норовисті, скоріше летіть!

Тут тих, хто спинився, з'їдають вогні,

Тут з бою виходять, хто був на коні!

В часи лихоліття, смертельних навал,

Вирішують долю боєць і метал.

Чужої кінноти завершує біг,

Хто коней сміливо сідлає своїх.

Стрілою промчаться гривасті в боях,

І знову на мирний нас вивезуть шлях.

Затихнуть булати і стукіт підков,

І дощ змиє в полі запечену кров.

Загояться рани на них від меча,

І боязко гляне маленьке дівча

На шрами порубаних в битвах лихих,

Сміливих і буйних, коней бойових